site

Інтерв'ю з відомим гравцем у минулому ("Хімік" Калуш, "Барва" Івано-Франківськ, Брошнів, Сівка-Калуська, Голинь), а тепер з суддею обласної федерації футболу Володимиром Гузоватим.

Рік народженя      1980
Місце роботи         вчитель фізичного виховання, футбольний тренер Сівка-Калуського НВК
Кар’єра гравця:    «Барва» Івано-Франківськ, юнаки (1995-1998)
                               «Штурм» Сівка-Калуська (1998-2008)
                              «Сокіл» Голинь (1999-2000)
                               «Карпати» Брошнів (2003-2004)
                              «Нафтохімік» Калуш (2005-2007)

Суддівська кар’єра з 2009 року.
У якості судді:
Провів більше 100 матчів в якості арбітра (105 матчів станом на 07 червня 2011)
Перший офіційний матч в якості асистента: «Юніор» Лисець – «Нептун» Заболотів, юнаки
Перший офіційний матч в якості арбітра: «Колос» П’ядики – «Прут» Делятин, юнаки
Перший матч в якості арбітра у районі: Підмихайля – Перекоси, Кубок району (2009 рік)


Середня статистика за суддівства Володимира Гузоватого:
50% матчів – перемога господарів, найпопулярніший рахунок – 3:0
10% матчів – нічиї, найпопулярніший рахунок – 1:1
40% матчів – перемога гостей, найпопулярніший рахунок – 0:1
Середня кількість жовтих карток за гру – 4
Середня кількість червоних карток за гру – 1 на 5 матчів
Середня результативність – 4 голи за гру
Середня кількість пенальті – 1 на три матчі
Найкурйозніший матч – 4 пенальті в одному матчі (обласна першість, «Карпати» Кути – «Карпати» Болехів, юнаки 1:8)
Найбільший рахунок – Мостище – Сівка-Войнилівська – 14:0 (2010 рік)
Найбільша виїздна перемога – «Карпати» Кути – «Карпати» Болехів – 1:8, юнаки (2010 рік)

Володя, зі скількох років граєш у футбол?
Розпочав копати м’яча ще малим. А десь з десяти років почав займатися у футбольних секціях.

Який матч запам’ятався найбільше?
У якості гравця запам’яталися кілька матчів. Коли виступав за івано-франківську «Барву» – у 1996 році матч проти «Енергетика» Бурштин, тоді ми виграли 2:0, а я забив обидва голи (за підсумками того року ми стали чемпіонами області серед юнаків). За Брошнів – гра проти Рожнятева. Ми перемогли 5:1, я забив 2 голи, причому один майже з центра поля. За Сівка-Калуську – фінал Кубка району проти Гуменова, де ми перемогли по пенальті.
У якості судді кожен матч залишається в пам’яті, бо суджу не так давно. Можна згадати матч 2009 року між командами Тужилова та Старого Угринова – угринівці перемогли з рахунком 3:1, тим самим позбавивши Тужилів очок, котрих їм не вистачило, щоб отримати медалі.

Яка твоя улюблена команда?
«Барселона». Серед українських – донецький «Шахтар». Також подобається «Порту».

Дай оцінку розвитку футболу в районі: 5 років назад і зараз?
Є прогрес. Особливо це помітно в першій лізі. Команди стали більш організованими у плані підготовки до гри, вкладаються більші кошти в команди, якість гри помітно зросла у більшості команд. Професійніше відношення як у гравців, так і в організаторів.

Чому, на твою думку, Сівка-Калуська так здала у грі в порівнянні з минулим роком?
Точно не можу сказати. У команді зараз немає справжнього лідера, який би повів за собою хлопців до перемог. Кілька ключових гравців пішли з команди (Король Андрій виступає за Брошнів, Адамюк Володя (Cівка) – за Тужилів). Хоча залишилися Олійник, Пілянський, Ляхович, ще деякі досвідчені гравці. Думаю, що поряд з ними молодь набиратиметься досвіду і вже найближчим часом Сівка вернеться на лідируючі позиції в районі.

Повернемося до суддівства. Як ти розпочав судити, хто вплинув на твоє рішення про перехід Гузоватого Володимира з амплуа гравця в арбітри?
Рішення в основному прийняв сам. Відчув, що у футболі вже не маю можливостей для розвитку, для досягнення більших висот. Та й хронічні травми двох гомілкостопів вже давно непокоїли (взагалі, серйозні травми, які б залишили на тривалий термін без футболу, Володю у дорослому віці оминали. Ще, коли розпочинав виступи за юнацьку «Барву», мав проблеми з меніском, внаслідок чого змушений був залишитися без футболу на 6 місяців).

Порівняй рівень суддівства у районі та області?
Звичайно ж, обласний кращий. Там більше можливостей для підготовки суддів. Часто відбуваються екзамени по правилах гри. Фізичній підготовці суддів приділяють велику увагу. Здаємо різноманітні тести на витривалість. Наприклад, маємо пробігти 6 відрізків по 40 м – кожен за 7 секунд (поміж тим дають на відпочинок по 5 хвилин). Ще складнішим є 16 відрізків, кожен з яких має довжину по 150 м. Один такий відрізок повинен пробігти за 35 секунд, після чого відпочиваєш 50 секунд, і далі біжиш наступний відрізок за ті самі 35 секунд, відпочиваєш 50 секунд, і так 16 разів.

І наостанок, де найважче судити в районі?
Навіть не знаю. Десь важче, десь легше. Але для мене особисто немає таких складних сіл для суддівства. Тяжко судити в загальному, тому що немає трьох арбітрів. Бокові судді, які представляють якусь із команд, часто суддях суб’єктивно, особливо це стосується офсайдів (у кожному випадку сам не можеш встигнути фізично побачити офсайд).